Робота з молодими вчителями

Технологія навчання дорослих

Екскурс в історію питання

Поява молодого вчителя у навчальному закладі для адміністрації означає не тільки приплив молодих творчих сил, але й розробка системи заходів втраченої ланки методичної роботи – роботи з молодими фахівцями. Реалізується вона різними шляхами та залежить від учасників всіх рівнів освітнього процесу міста. Але своє перше «причастя» вчителі отримують у навчальному закладі, і саме від адміністрації, педагогічного колективу залежить становлення молодого вчителя.

Разом з тим, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, Державна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма “Вчитель” наголошують на необхідності постійного вдосконалення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників. У Державній програмі «Вчитель» про необхідність створення системи професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців, визначення змісту і форм роботи органів управління освітою та навчальних закладів для забезпечення їхнього професійного становлення і зростання. Відновлення такої системи роботи з молодими вчителями, яка існувала ще у 80-х роках XX століття, зумовлено насамперед необхідністю реалізації ідеї неперервності освіти вчителя.

Запропонований матеріал дасть можливість заступникам директорів шкіл творчо використати рекомендації при визначенні змісту та виборі дієвих форм методичної роботи із учителями-початківцями.

Тезаурус

Професійне становлення молодих спеціалістів—безперервний процес набуття особистістю професійної компетентності, яка виражається в саморозвитку та самореалізації в педагогічній діяльності

Професійне становлення особистості молодого вчителя – це процес його входження у професійну діяльність, у ході якого відбувається привласнення ролі вчителя, формується його професійна позиція й визначаються шляхи самореалізації у подальшій педагогічній діяльності.

Науково-методичний супровід – сукупність різноманітних форм, технологій, процедур, заходів, які забезпечують допомогу педагогічним працівникам у подоланні труднощів протягом усієї професійної діяльності.

Адаптація учителя-початківця – це процес досягнення оптимальної відповідності професійно-педагогічної підготовленості вчителя, його особистісного професійного потенціалу вимогам, що ставляться до його педагогічної діяльності в умовах роботи школи (А.Семез).

Педагогічна діагностика – необхідний засіб виявлення рівня розвитку психолого-педагогічної компетентності молодого вчителя та забезпечення неперервності підвищення його кваліфікації в системі післядипломної психолого-педагогічної освіти.

Професійна самореалізація учителя – це процес максимальної реалізації всіх можливостей учителя-початківця, творчого ставлення й підвищення продуктивності педагогічної діяльності, визначення шляхів досягнення професіоналізму; характеризується задоволенням педагогічною діяльністю, установленням певних стосунків з педагогічним оточенням (учителями, учнями та їхніми батьками), виробленням стійкої потреби в постійному самовдосконаленні задля досягнення певних результатів у професійній діяльності, здобуття особистісної значущості.

Педагог-наставник – досвідчений, високоморальний педагог-майстер, який має необхідні професійні вміння й навички і потребу в передаванні свого досвіду вчителям-початківцям у процесі їхнього професійного й особистісного становлення безпосередньо в умовах певного навчального закладу.

Наставництво - процес, що сприяє адаптації учителя-початківця до реальних умов педагогічної праці, формуванню позитивного ставлення до своєї професії, виникненню відчуття психологічного комфорту в нових незвичних умовах психолого-педагогічного середовища навчального закладу, встановленню доброзичливих взаємовідносин із суб’єктами навчально-виховного процесу, спрямуванню на самовизначення й самореалізацію у професійній діяльності.

Система організаційно-педагогічної діяльності адміністрації шкіл

щодо сприяння успішній адаптації молодих педагогів до професійної діяльності

Поняття «молодий учитель» не має чіткого трактування. Багато методичних джерел вказує, що головним критерієм характеристики молодого вчителя є стаж роботи до 3-х років, деякі – до 5-ти. При цьому вік не є вирішальним показником.

Професійне становлення та зростання молодого педагога можна поділити на три етапи адаптації (таблиця 1):

На всіх трьох етапах молодий учитель педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби.

Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці педагогічного й учнівського колективів.

В.О. Сухомлинський

Реалізація змісту, форм і методів науково-матодичного супроводу молодих вчителів ґрунтується на діагностико-аналітичній основі та вимагає дотримання чітко визначеної послідовності дій, спроектованих на розв’язання основних цілей та завдань роботи з адміністрації з початківцями:

Планування Організація Контроль Корегування

Під час планування та організації роботи слід враховувати умови, завдяки яким здійснюється процес професійного становлення малодосвідчених учителів .

- діагностування, запровадження різноманітних форм роботи наставника,

- робота «Школи наставництва», що спрямована на допомогу самим наставникам у взаємодії з молодими вчителями.

- бесіди, анкетування, відвідування уроків, допомога у вирішенні проблем, що виникають, складання програми професійного росту та ін.;

- розробка індивідуальної програми професійного зростання;

- моніторинг;

- психологічна підтримка.

Діяльність методичної служби ЗНЗ Індивідуальна робота

- Вивчення дидактичних концепцій, основ самоаналізу педагогічної діяльності,

На етапі планування роботи з учителем – початківцем адміністрації закладу варто продумати та розробити Кейс «інструментів впливу» :

- особові інформаційні карти ;

- анкети ;

- пам’ятки, рекомендації (щодо проведення уроків, щодо моделювання уроків; оцінювання навчальних досягнень учнів, складання календарного планування тощо) .

Найбільш ефективними фактором формування педагогічної майстерності є досвід керівництва стажуванням і наставництва молодих спеціалістів кращими учителями-методистами, старшими учителями, учителями вищої категорії. До початку навчального року з метою своєчасної і чіткої організації роботи із стажистами, молодими та малодосвідченими вчителями в закладах освіти видається наказ , у якому зазначаються:

• відповідальний за організацію стажування;

• строки проведення стажування;

• список учителів-стажистів і закріплених за ними вчителів-наставників;

• склад комісії з питань підбиття підсумків стажування і строки підбиття підсумків.

Для першого року роботи програма підвищення загальнопедагогічного й методичного рівнів однакова для всіх молодих вчителів. Починаючи з другого року вона диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування варто проводити в квітні — травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Цей захід можна провести у формі вільної бесіди одного з членів адміністрації з початківцем у присутності його наставника. До бесіди необхідно належним чином підготуватися: відвідати не менше як 10—15 уроків стажиста (наприкінці вересня, у листопаді — грудні та березні — квітні), позакласні заходи, батьківські збори тощо.

Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем:

• складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей;

• взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням;

• спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз;

• спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків;v

• допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів;

• надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти;

• ознайомлення молодого вчителя з науково-популярною літературою;

• обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів;

• допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями;

• залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

Калейдоскоп ефективних форм методичної роботи з молодими вчителями

- розв'язання педагогічних ситуацій;

- засідання професійно-педагогічних читань;

- дискусії;

- робота над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою);

- консультування;

- звіт за результата ми опрацювання літературних джерел;

- дидактичні ігри;

- ділові ігри;

- практичні семінари;

- тренінги;

- творчий портрет молодого вчителя;

- майстер-класи;

- День молодого Вчителя (Тиждень);

- Школа Адаптації (1 рік);

- Школа Майстерності (2-3 роки).

Чим більше ви вивчаєте й спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї.

В.О. Сухомлинський

На сьогоднішній день Мастер-класс постає як одна з оптимальних форм професійного навчання, взаємообміну. Завдання, яке постає перед молодим учителем, знайти свій особистій підхід до втілення ідеї через власні методи та прийоми навчання. Але аналіз проведеного молодим учителем уроку – це також одна з ефективних форм допомоги.

Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого вчителя (додаток 5). Основні завдання її роботи конкретизуються через мету - допомога молодим фахівцям у їхньому професійному становленні, розв'язанні конкретних проблем методики викладання предмета; сприяння розвитку їх творчого та професійного потенціалу, ознайомленню із сучасними методами і технологіями навчання, ППД і, на цій основі, — виробленню власного педагогічного стилю роботи.

Провідні форми навчально-методичної роботи в школі молодого вчителя:

- відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять досвідчені вчителі;

- індивідуальні консультації;

- практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

- співбесіди з керівником школи молодого вчителя за "круглим столом".

Саме самоосвіта, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин.

Однією з невідємних умов успішного професійного зростання малодосвідчених учителів є цілеспрямована й систематична самоосвіта та самоаналіз власної діяльності(додаток).

Професійному становленню молодого вчителя сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою.

Рік

Вид контролю

Мета

Терміни

Результат

І рік

Оглядовий

для загального ознайомлення з професійним рівнем роботи молодого вчителя шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми

після 2—3 тижнів роботи вчителя в школі

дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації НВП

Запобіжний

прогнозування та визначення можливих помилок у роботі, запобігання їм

жовтень

у молодого вчителя формується впевненість у собі, своїх можливостях досягти успіху.

визначити, як учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю

квітень

ІІ рік

Персональний контроль

вивчення всієї системи діяльності вчителя

увесь рік

ІІІ рік

Тематичний,

класно-узагальнюючий

увесь рік

Переосмислення приорітетів

За результатами контролю заступник директора складає довідку, яка може бути заслухана на засіданні педагогічної ради, нараді при директорові.

- визначає фактичний стан справ;

- аналізує дієвість та ефективність створеної у школі системи роботи з молодими вчителями за результатами даних діагностики та моніторингу навчальних досягнень учнів тощо;

- дає рекомендації, пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу та ліквідації недоліків, прорахунків;

- встановлює терміни ліквідації недоліків і, якщо необхідно, терміни повторного контролю за виконанням рекомендацій

План роботи заступника директора

з навчально-методичної роботи з молодими вчителями

Ознайомлення вчителя-стажиста з правилами внутрішкільного розпорядку школи, з основними правами і обов’язками педагога ( Закон України « Про загальну середню освіту », статут школи ), з оплатою праці.
У ході вступної бесіди виявити нахили, здібності, потенційні можливості молодого вчителя, його сімейний стан, матеріальне становище, побутові умови.
Закріплення за вчителем – стажистом наставника.
Надання допомоги молодому вчителю у плануванні його роботи.
Ознайомлення вчителя – стажиста з організацією виховної роботи у школі.
Включення вчителя – стажиста до роботи школи молодого вчителя.
Проведення науково-методичними кафедрами роботи щодо вдосконалення професійної майстерності молодого вчителя.
Складання розкладу уроків для організації взаємовідвідування уроків вчителя – стажиста і його наставника.
Проведення діагностування молодого вчителя ( в кінці першого року роботи ).
Організація самоосвіти молодого вчителя.
Включення молодого вчителя в роботу майстер-класів, творчих груп.
Складання пам’яток на допомогу вчителю – початківцю.
Ознайомлення вчителя з передовим педагогічним досвідом.
Організація, здійснення внутрішкільного контролю за роботою молодого вчителя.
Організація і проведення «Дебюту молодого вчителя» (Тижня, Дня молодого вчителя).

Рекомендації

щодо вивчення стану науково-методичного супроводу адаптації молодих учителів

Робота адміністрації:

1. Чи передбачено в річному плані школи організація роботи з малодосвідченими вчителями?

2. Наявність діагностичного інструментарію: анкети, тести, діагностичні карти школи, графік проведення відкритих уроків.

3. Наявність «інструментів впливу»: пам’ятки, рекомендації тощо.

4. Чи виділено вчителям вільний від уроків день для участі в методичній роботі, здійсненні самостійної освіти?

5. Чи залучено учителів – майстрів до наставництва?

6. Система внутрішньо шкільного контролю контролю - відвідування та аналіз відкритих уроків, позакласних виховних заходів. Чи носять вони випереджувальний характер?

7. Робота з молодими вчителями.

- організація стажування молодого спеціаліста в школі ( наявність наказу по школі про призначення стажиста і відповідального за проведення стажування — директор школи чи заступник директора);

- наявність індивідуального плану стажування молодого спеціаліста, що зроблено з його виконання (надання допомоги вчителю з боку наставника, складання планів навчально-виховної роботи, підготовка і проведення відкритих уроків, виховних заходів, взаємовідвідування уроків);

- як і де проведено підсумки стажування молодих спеціалістів;.

- організація роботи вчителів-наставників.

Вивчення матеріалів роботи предметної гімназійної науково-методичної комісії:

1. Наявність протоколів засідань.

2. Актуальність питань, винесених на засідання ПНМК:

- проекти державних стандартів загальної середньої освіти; вивчення змісту програм, аналіз їхнього методичного апарату; аналіз стану викладання, якості знань, умінь і практичних навичок учнів; ознайомлення з сучасними досягненнями психолого-педагогічних наук, методики викладання даного предмета, сучасними інноваційними технологіями тощо;

- практичні заняття: а) планування, аналіз (самоаналіз) уроків, виховних заходів; б) розв'язування конкурсних задач, написання творчих робіт, проведення лабораторних робіт, виготовлення оригінальних наочних посібників, роздаткового дидактичного матеріалу;

3. Розробка рекомендацій учителям щодо поліпшення результативності навчально-виховного процесу.

Робота молодих педагогічних працівників

Самосвіта педагогів:

- наявність теми роботи, чітко визначеної мети та завдань, якість і зміст цієї роботи;

- наявність перспективного плану самоосвіти

- чи ознайомлені вчителі з публікаціями, які стосуються змісту і характеру їхньої роботи, в газетах «Освіта України», «Освіта», фахових журналах? Як використовуються учителями ці рекомендації в навчально-виховному процесі.

Діяльність психологічної служби

1. Наявність діагностичного інструментарію.

2. Система спланованих заходів щодо підвищення психологічної культури та педагогічного мислення педагогів.

3. Наявність рекомендацій, пам’яток для педагогічних працівників.

2.4.А Н К Е Т А МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

(проводиться в кінці першого року роботи)

1. Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання здобувати вищу освіту;

д) під впливом інших чинників , яких?).

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити):

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

________________________________________________________________

3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити):

а) так;

б) байдуже;

в) ні.

__________________________________________________________________

4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити):

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

е) робота над темою самоосвіти;

д) методична робота;

є) громадська діяльність.

________________________________________________________________

5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити):

а) так;

б) не знаю;

в) ні.

________________________________________________________________

6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці (питання НОП);

є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

________________________________________________________________

7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити):

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

ж) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

е) з інших боків (яких?).

________________________________________________________________

8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

ж) не можу визначитися.

________________________________________________________________

9. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.

________________________________________________________________

10. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):

а) був інтенсивний план стажування;

б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше (що саме).

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.5.А Н К Е Т А

ВИВЧЕННЯ ЗАПИТІВ МОЛОДИХ УЧИТЕЛІВ

(проводиться в кінці навчального року)

1. Які уроки своїх колег Ви відвідали?

2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

3. Скільки уроків відвідали у Вас наставники?

4. Яку допомогу Ви дістали від наставників?

5. Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків?

6. Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків?

7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?

8. Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази?

9. Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

10. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

11. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?

12. Які загальношкільні заходи (педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя, тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?

13. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

14. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

15. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?

16. Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року?

17. Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників?

18. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?

19. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими?

20. Чому?

2.6.А Н К Е Т А

ДЛЯ НАСТАВНИКА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

Дайте відповіді на такі запитання:

1. Скільки років працює вчителем ваш стажист?

2. Чи знає він (підкреслити):

а) теорію предмета;

б) основи психолого-педагогічної науки;

в) основи дидактики;

г) методику викладання предмета.

3. Чи він уміє (підкреслити):

а) правильно будувати урок: так, ні;

б) визначити триєдину мету уроку: так, ні;

в) які елементи уроку може планувати краще (перелічити);

г) чи вміє створювати проблемні ситуації: так, ні;

д) чи вміє активізувати пізнавальну діяльність учнів: так, ні.

ж) чи володіє увагою класу на уроці: так, ні;

е) чи вміє проводити диференційовану роботу на уроці: так, ні.

4. Чи вміє організувати позакласну роботу з предмета?

5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?

6. Що не вміє, поки що, Ваш стажист і чому? (перелічіть)

Причини:

а) небажання працювати;

б) слабка підготовленість у вузі;

в) відсутність педагогічних здібностей;

г) безвідповідальність.

7. У чому Ви надали допомогу вашому стажисту? (перелічіть види робіт з молодим учителем).

8. Що, на Вашу думку, є головним у наставниці?

9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення наставництва.

Додаток 3

Схема аналізу уроку молодим вчителем

1. Клас……………………………………………………………………………..

2. Предмет ………………………………………………………………………..

3. Тема уроку……………………………………………………………………..

4. Мета уроку……………………………………………………………………..

5. Тип, вид уроку………………………………………………………………….

6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?

7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?

8. Які дидактичні задачі простежувалися на окремих етапах уроку, чи пов’язані вони із загальною метою уроку ?

9. Які форми роботи з учнями використав вчитель на уроці ?

10.Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація і диференціація навчання ? У чому вони виражалися?

11.Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомогли учневі самому здобувати знання, чи використовувати на уроці алгоритми, пам’ятки, схеми, опорні конспекти?

12.Чи використовував учитель на уроці інноваційні технології?

13.Чи був підбитий підсумок уроку ?

14. Що нового для себе ви взяли з уроку ?

15. Чим збагатився ваш методичний багаж ?

16.Що ви порадили б учителю для вдосконалення уроку ?

Додаток 4

Наказ

Про організацію роботи з

молодими та малодосвідченими

вчителями

З метою чіткої організації на сучасному рівні роботи з молодими та малодосвідченими вчителями, спрямованої на підвищення рівня їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методичної підготовки

НАКАЗУЮ:

1. Забезпечити умови для роботи молодих спеціалістів, які розпочали працювати в школі.

2. Для активізації роботи з підвищення кваліфікації молодих та малодосвідчених учителів спланувати роботу школи педагогічної підтримки (до __________).

3. Закріпити за молодими та малодосвідченими учителями учителів-наставників:

• за вчителем________________—--_______________;

• за вчителем________________—________________ .

4. Учителям-наставникам розробити для кожного молодого спеціаліста індивідуальні плани самоосвіти та завдання з урахуванням їхньої теоретичної і методичної підготовки та план індивідуального навчання і стажування (до _________).

5. Для підбиття підсумків роботи молодих спеціалістів та їхніх наставників створити комісію у складі:

___________, директора школи;

___________, заступника директора з навчально-виховної роботи;

___________, заступника директора по початковій школі;

___________, заступника директора з виховної роботи;

___________, учителя географії.

6. Заступнику директора школи з НВР _____ забезпечити контроль за змістом роботи з молодими та малодосвідченими учителями. Інформацію про роботу з молодими вчителями подати до «___.» квітня 20____р.

Директор школи

З наказом ознайомлені:

Додаток 5

2.1. ПОЛОЖЕННЯ

про ШКОЛУ СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

«Хочеш зміцнювати державу – виховуй молодь»

Античні мудреці

I. Загальні положення

Школа становлення молодого вчителя (ШСМВ) - це постійно діюче професійне об’єднання молодих педагогів. ШСМВ є складовою частиною системи науково-методичного супроводу, яка об’єднує вчителів іноземної мови, педагогічний стаж яких складає 3-5 років.

ІІ. Мета та завдання

Мета діяльності ШСМВ:

- створити науково-методичний супровід процесу адаптації молодих учителів іноземної мови;

- сформувати у вчителів – початківців потреби в постійному самовдосконаленні та саморозвитку;

Завдання:

- проаналізувати якісний склад учителів іноземної мови;

- виявити прогалини в методичній, дидактичній та педагогічній підготовці молодих учителів з метою розробки моделі науково - методичного супроводу психолого-педагогічної компетентності вчителів;

- задовольнити потребу молодих фахівців в неперервній освіті;

- сприяти формуванню власного о педагогічного стилю творчої діяльності педагогів;

- навчати конструювати самоосвітню діяльність та роботу над науково-методичною проблемою;

- опрацювати інноваційні методи та форми навчання іноземній мови з питання модернізації навчально-виховного процесу та навчитись впроваджувати їх у власній діяльності.

III. Организация управления

3.1. Для організації діяльності Школи Становлення Молодого Вчителя створюється фокусна експертна група, до складу якої входять методист міського відділу освіти, керівники ПНМК вчителів іноземної мови, вчителі з вищою кваліфікаційною категорією та званням «Учитель – методист». Формується річний план занять. Протягом навчального року проводяться заняття з молодими вчителями – 3-4 рази на рік.

IV. Функції та обов’язки координаційної ради

4.1. Організація групових та колективних занять з молодими вчителями, проведення практичних семінарів, тренінгів.

4.2. Організація вивчення професійних утруднень молодих фахівців, надання допомоги з питання самопізнання та само оцінювання та самовдосконалення.

4.3. Створення культурного середовища для розкриття та реалізації творчого потенціалу молодих учителів.

V. Форми роботи ШСМВ

До головних форм роботи ШСМВ відносяться:

- «Круглі столи», теоретико - практичні семінари;

- творчі звіти вчителів;

- відкриті навчальні та позаурочні заняття;

- майстер – класи;

- методичні естафети;

- педагогічна майстерня;